Київсько-Житомирська Дієцезія

26-й ДДМ. День третій

1 хв
читати

26-й ДДМ. День третій

нд, 25/03/2018 - 23:24
Опубліковане: ДДМ 2018
0 коментарів

Неділя Страстей Господніх традиційно є кульмінацією Дієцезіального Дня Молоді. Ні холод, ні сніг не стали перешкодою для тих всіх людей, які зібрались перед храмом св. Йоана з Дуклі, щоб разом з єпископом Віталієм, священиками, сестрами - монахинями та молоддю увійти в переживання Страсного Тижня.

Ось уже 26 років поспіль Вербну Неділю в Житомирі святкують не лише парафіяни з Житомира, але й молодь з усієї України. Традиційним випробуванням є погода, яка перевіряє нашу відвагу. Але відваги зібраним не забракло!

На початку урочистої процесії єпископ освятив вербові гілки. А членам неокатехуменальної спільноти вручив великі пальмові гілки. Після прочитання Євангелії, декілька тисячна процесія вирушила вулицями міста до храму св. Софії на урочисту Святу Месу. Люди зайняли весь храм, але велика частина переживала Святу Месу на площі перед храмом. І добрий Отець подарував тепле весняне сонце на весь час тривання Святої Літургії.

Проповідь єпископа Віталія була традиційно потужною. Його Преосвященство зауважив наступне. Для багатьох сьогодні Вербна Неділя є просто як шоу. І від того щоб просто прийти і постояти з гілочками в руках нічого не зміниться (просто стояти з чимось в руках доречно в черзі або на зупинці – ред.). Буде брехнею, якщо ми будемо думати що принесена гілочка з костелу до дому щось змінить. Страх навіює думки про те, що нас в житті можуть спіткати якісь негаразди, якесь страждання. І цього насправді не уникнути. Переживаємо Великий Тиждень, де Ісус теж переживає багато страждань. Але Він каже до кожного: "Не бійся!". Бог кожного з нас тримає в Своїх долонях. Якщо чогось і варто боятися – то це випасти з Господніх долонь…

На завершення Святої Меси лунало багато теплих слів подяки.

Спочатку від о. Вальдемара Павельця Голови Оргкомітету всій команді, яка не один місяць жертвувала свої сили та таланти для приготування ДДМ. А потім від молоді – слова подяки для єпископа Віталія, який два дні був поруч, був разом з молодими людьми, сам був молодим! Також – для о. Вальдемара, який «недосипав і недоїдав», щоб приготувати все якнайкраще.

Три дні добігли до кінця. ХХVІ Дієцезіальний День Молоді закінчився урочистим гімном, проте молоді люди ще довго не хотіли розходитися, співали пісні, фотографувалися, обмінювалися номерами телефонів. Однак, не закінчується подорож, в якій кожен торує свою дорогу до Господа. Господь, же у свою чергу щедро зорав нам серця. Лишається доглянути засіяні там зерна…

Дай Боже за рік дождати 27-й Дієцезіальний День Молоді!

с. Франциска Туманевич, Олександра Кісельова.