XV Дієцезіальний День Молоді: Гімн
Поворози любові
1. Як Ізраїль був юний, любов’ю без меж полюбив його,
І з Єгипту покликав Я сина Свого в тінь батьківських крил!
Лише чим Я сильніше їх кликав, вони, так далеко
Відійшли і приносили жертви й кадіння для темних сил!
Пр: Пов’яжи нас з Собою! Притягни нас до Себе!
Пов’яжи нас так кріпко! Кличе земля і небо!
Пов’яжи нас міцніше в Тайні Тіла і Крові!
Щоби смерть не зірвала поворози Любові!
2. Це Я сам Ефраїма ходити навчив і носив його,
І на руки приймав, обіймав і так ніжно його сповив!
Лише не розуміли, як Я похилявсь й годував його,
Наче те немовля до обличчя підносив й його тулив!
Пр: Дай не зрадити вірі, не втекти з поля бою,
Якщо зраджу знак миру – віднайду нову зброю!
Дай не вмерти надії, коли в місці не стою,
Як втечу від родини, всюди буду чужою!
3. Якщо брат твій згрішить проти тебе – піди й уявни його!
Сам на сам, і якщо він послухав – ти брата знайшов твого!
Як не вслухає тебе і Церквою знехтує блудний син,
То як Божий Учитель – умри на Хресті, і з’єднайсь із ним!
Пр: Дай не знищити щастя, котре тільки з Тобою,
Якщо винищу радість – слюду буду журбою!
Без молитви святиня буде вічно пустою,
Щоб лихо не сталось – пов’яжи нас з Собою!
Пр: Пов’яжи нас з Собою! Притягни нас до Себе!
Пов’яжи нас так кріпко! Кличе земля і небо!
Пов’яжи нас міцніше в Тайні Тіла і Крові!
Щоби смерть не зірвала поворози Любові!
Поворози Любові!
Поворози Любові!